Компанія Ukrainian Processing Center (UPC) інтегрувала 30 українських банків до єдиної Open Banking інфраструктури OneLinkUA, створивши технологічний шлюз, який спрощує підключення TPP-компаній (надавачів послуг відкритого банкінгу) до банків та прискорює розвиток Open Banking в Україні.

Ідея OneLinkUA полягає у створенні єдиної точки технологічної взаємодії між учасниками інфраструктури відкритого банкінгу. Замість того, щоб кожній TPP-компанії окремо інтегруватися з десятками банків, завдяки розробці UPC вона зможе використовувати єдиний технологічний інтерфейс.

Це є надзвичайно важливим хоча б з огляду на те, що незважаючи на прийнятий в Україні стандарт Berlin Group, кожен банк може мати власні технічні особливості API (протоколів підключення), процедури авторизації та інші технологічні особливості. Для TPP приєднання до OneLinkUA означає відсутність потреби у значних витратах на підключення, тестування та подальшу підтримку окремих інтеграцій з кожним банком. TPP інтегрується з OneLinkUA один раз, а далі отримує можливість працювати з підключеними до платформи банками через уніфікований технологічний процес.

«Ми поступово робимо для українського Open Banking те, що свого часу зробили процесингові центри для карткових платежів: створюємо технологічний міст між великою кількістю банків та іншими учасниками ринку», — зазначив Ігор Горін, керівник з стратегічного розвитку UPC.

Сервіс OneLinkUA може бути особливо важливим для нових TPP, фінтех-компаній та великих цифрових сервісів, які планують використовувати Open Banking для платежів, фінансового онбоардингу, кредитування, персоналізації фінансових продуктів та інших сервісів.

Наступним етапом розвитку OneLinkUA UPC розглядає можливість виходу за межі українського ринку. Концепція передбачає поступове створення інфраструктури, яка в перспективі зможе забезпечувати технологічну взаємодію TPP не лише з українськими, а й з європейськими банками. Для українських фінтех-компаній це може означати можливість будувати один продукт із перспективою подальшого масштабування на європейські ринки, не створюючи окрему технологічну архітектуру для кожної країни та кожного іноземного банку.